Історія

Балаклійський навчально-виховний комплекс розташований в живописній місцевості західної околиці міста Балаклії, колишньому селищі Лагері. Свою назву селище дістало в сиву давнину, коли Петро І із військом йшов до обложеної шведами Полтави. За переказами Г.П. Данилевського, цар зупинився табором в долині річки Балаклійка, між Балаклією та селищем Пришиб. Там гостював у предків письменника, хрестив його діда. Петро І подарував два дзвони місцевій церкві і власноруч підняв їх на дзвіницю, посадив два молоденькі дубки. Ось така цікава історична довідка.

Щедро наділила природа ці місця і лісами , і річками, і родючою землею. Нема байдужих до краси Балаклії, одного з найстаріших міст північно-східної України. У 2018 році наше місто буде святкувати свій 355-річний ювілей.

З найвищого місця Балаклії – Комсомольської гірки відкривається чарівна панорама. Аж ген до обрію за Дінцем розстелився густий лісовий масив, а понад Балаклійкою, лівою притокою Дінця розкинулися широкі вулиці Лагерів, так густо вкриті влітку зеленню, що й будинків не видно. Зелені насадження гостинно запрошують пірнути в прохолоду, вдихнути насиченого озоном повітря. На протилежному боці, в сосновому бору, світлими плямами виблискують на сонці акуратні будинки Лагерських Пісок.

Предки залишили нам у спадок чудовий, багатий край, можливість жити в красі і достатку.

Балаклійський НВК почав своє існування з далекого 1882 року, коли в слободі Лагері було відкрито Зміївським земством Народне училище. Розташовувалась школа в орендованому будиночку. Першим учителем став місцевий священик Василь Філевський. У 1889 році за допомогою сільській громаді та за підтримки земства була збудована нова будівля школи, яка використовується і досі тільки як поштове відділення. /Files/images/storya/001.jpg У 30-ті роки було побудовано дерев’яну одноповерхову земську школу. В роки окупації школа припиняла свою роботу та відновилася у 1943 році. Але у період війни вона була зруйнована. У повоєнний час школа містилась в одноповерховому будинку, в якому були учительська, кабінет завуча та три класи: 1-2, 3-4 та 5 класи. Шестикласники навчалися в окремому приміщені, яке розташовувалося по вулиці Київська (раніше Козиреве). Заняття для семикласників відбувалися по вулиці О. Кошового (раніше Рясна).

/Files/images/storya/2 001.jpg

У 1951-1952 роках Лагерська восьмирічка була реорганізована у середню школу./Files/images/storya/4-5 002.jpg

/Files/images/storya/7 001.jpg У 1959 році Лагері, як селище припинило своє існування і було приєднане до Балаклії, стало частиною міста, за яким у народі збереглася назва «Лагері». Лагерська школа набула статусу міської школи № 5.

/Files/images/storya/4-5 001.jpg

У 1967-1968 роках школа ввійшла у нове сучасне, світле двоповерхове приміщення. Найбільшу кількість учнів 770 осіб школа мала наприкінці 1980-х років та на початку 1990-х років.

Значний внесок у розбудову школи внесли її колишні директори: Оніщенко А.І. (1947-1973 рр.), Корх В.Ф. (1973-1980 рр.), Попов О.Д.(1980-1986рр.), Капуста А.Я. (1986-1991 рр.), Бабенко В.Д. (1991-2015 р.). З 2015 року директором закладу є Наталія Іванівна Засадченко.

Колеги, випускники, батьки з вдячністю згадують вчителів, які все своє життя присвятили найблагороднішій справі – навчання та виховання підростаючого покоління : Сімейко Дар’я Тимофіївна, Яковлева Лілія Костянтинівна, Борисенко Наталія Савелівна, вчителі математики; Пономаренко Зоя Іванівна, Дерев’янко Валентина Єгорівна, вчителі української мови; Чорний Василь Якович, вчитель військової підготовки; Гербут Людмила Іванівна, вчитель початкових класів; Гребенюк Ольга Борисівна, вчитель англійської мови, Лучко Галина Федорівна, вчитель хімії; Бражник Лідія Миколаївна, вчитель російської мови, але час невблаганний, на жаль, дехто з вчителів залишив нас назавжди. Та в наших серцях теплі спогади про них живі і понині. Ми пам’ятаємо Вербицьку Віру Яківну, вчителя математики; Літвінова Володимира Макаровича, вчителя малювання і креслення; Ніконенко Ніну Василівну, вчителя російської мови; Соболь Світлану Геогріївну, вчителя англійської мови; Покліпача Олексія Миколайовича, вчителя трудового навчання; Пономаренка Станіслава Михайловича, вчителя фізичної культури.

/Files/images/storya/Снимок2.PNG З 2016 року Балаклійська школа № 5 була реорганізована в навчально-виховний комплекс.

/Files/images/storya/Снимок1.PNG На сьогодні НВК розміщений у великому двоповерховому приміщенні. Учні початкових класів займають кабінети першого поверху. На другому поверсі кабінети середньої та старшої школи. Заклад працює за кабінетною системою. Спортивний комплекс на подвір`ї школи, два спортивні зали забезпечують відмінні умови для проведення уроків, гуртків та змагань. Комплекс з допризовної підготовки юнаків, тир допомагають в підготовці підлітків до служби в збройних силах України. Уроки праці проходять у спеціальних майстернях. До послуг учнів їдальня на 120 місць, бібліотека.

У НВК діти постійно отримують глибокі і міцні знання з основ наук, про що свідчать перемоги в районних і обласних предметних олімпіадах, Малій Академії наук, Всеукраїнських конкурсах, спортивних змаганнях. Пріоритетними напрямами у вихованні молоді є орієнтація на здоровий спосіб життя, патріотичне, екологічне, моральне і трудове виховання. На базі НВК з 2004 року існує шкільне лісництво, в якому нараховується 56 учнів. Члени шкільного лісництва є переможцями районних та обласних олімпіад з біології, екології та Малої академії наук.

Випускники НВК успішно працюють на підприємствах району, стали кваліфікованими лікарями, керівниками освітніх закладів, успішними підприємцями.

Кiлькiсть переглядiв: 969